умовкати

(вмовка́ти), -а́ю, -а́єш, недок., умо́вкнути (вмо́вкнути), -ну, -неш; мин. ч. умо́вк, -ла, -ло і умо́вкнув, -нула, -нуло; док.

1) Переставати говорити, припиняти розмову; замовкати. || Переставати співати, кричати, сміятися, грати на музичному інструменті і т. ін., припиняти спів, крик, сміх, гру на музичному інструменті тощо.

2) Переставати видавати, утворювати які-небудь звуки.

3) Переставати звучати, затихати (про голос, спів, музику і т. ін.).